Автор: Роман Чихарівський Як вона його любила і як втішалася, як наповнялася запахами й думками… Щось незначне на шкірі її лишалося, щось забувалось, а щось пам'яталось роками. Як вони ніжності, як вони Неба прагнули, як їхні руки часом ставали холодні. І як особисті сек'юріті, себто ангели оберігали їхні ніжні долоні. І навіть теплим дощем вони себе очищали! Як берегли себе! Як, зрештою, розлучалися! І як на Небі, затамувавши подих, усі мовчали, бо навіть ангели в цю історію не втручалися.