Часом я хочу кричати, вити на місяць витинати на кістках своїх косівські візерунки. - любіть мене! А всі кажуть "нічого" всі кажуть - "мине". Непевне. Але знаю тепер - то вони не про мене. В мене ж руки голодні і очі холодні я не житиму і не живу в безодні я не вампір. Так, маю сукню в стилі ампір і страхи в черепній коробці аж до дванадцятого хребця. Яка з них моя ? (сповідь) оця.