краще мовчати затинаючись падати головне зберігати коліна вцілілими і серце ти забула про серце його також потрібно тримати в безпеці загортай повністю мене у свої тендітні руки все тепло все це літо яке промайнуло і мовчи зігріваючи подихом паростки чогось такого що є вічним я тебе зустріну на пероні вкотре таку сонну і щасливу таку всю мою ти посміхнешся і скажеш привіт і так навмисно втонеш у моїх обіймах усе просто крихітко ти посміхатимешся ти розцвітатимеш і розливатимешся по мені чистою росою що раз новими закоханостями і ця осінь що прийде та начхати на неї у наших очах розцвітає весна полетіли за небо туди де перетинаються наші видихи і руки де вплітаються сновидіння терпкі де все застигло в очікуванні краще мовчати краще триматись на відстані подиху