І де ж всі друзі, коли вони потрібні? Неначе сила невідома в груди б'є Коли між людьми ми всі рівні, Чому ж життя в кінці когось доб'є? Коли тримаєш руку, ніче рідну Щасливим пахнеш, віриш, любиш знов, А він знаходить іншу, ніби гідну І знову він під статусом "любов" А ти смієшся, ніби то й байдуже, Але чомусь лиш сльози вириваються… Колись, ще раз хтось плюне тобі в душу Але не він, її він не торкається… Радій і веселись, життя продовжує Горіти, бігти наче хвилею А він у снах приходить, й не підозрює Із ким була насправді ти щасливою.