Часом буває так що хочеш почути
Речi яких б нiколи не знати
I тягне за руку тебе в то мiсце
Де думаєш краще б очей не мати

Ти дивишся в кухнi на кран i воду
А правда нi звiдки не виходить
I дивляться в очi тобi знайомi
I їхнi очi тобi говорять…

Спи собi сама
Коли бiля тебе мене нема

Часом буває так що в магазинi
Ти хочеш крикнути "Ну в чому я винна "
Тебе окидають розумiючим оком
I дуже болить хоча й ненароком

I ти ростеш, старiєш, вмираєш
А тої правди так i не знаєш
Боїшся її i вiд неї втiкаєш
I в стiнах своїх ти одна засинаєш