07 сентября 2013 года в07.09.2013 22:47 3 0 10 1

Сповідь невдахи

Привіт.Я невдаха.Мені 17.В мене комплекс самої себе.Я, якби це правильніше сказати, інтроверт.Дуже складно знаходжу спільну мову з людьми.Та що там казати. Я взагалі не вмію спілкуватись, ібо я нудна, та ще й мароз марозом.В будь-якій ситуації з незнайомими людьми-мовчу.На днях ходили гуляти з Надіними знайомими.Весь вечір я просиділа мовчки, час від часу натягуючи фальшиву усмішку, вдаючи, що жарти були вдалі.Не те, щоб я скромна чи "сіра мишка", я просто не люблю людей.Тобто люблю, але не всіх.Є всього кілька людей, з якими я можу відчувати себе вільною і мені комфортно поруч з ними бути щирою.З іншими я мовчу і ніяковію.А ще в мене зайва вага.Ну жирна я.І це правда.Ібо 58 кг для росту 175-забагато.Ляхи, живіт, бока-все є.Можу поділитись.Фак таке тіло.Спалити б того жирку трохи.Але де там.їжа-моя релігія.Солодке-мій культ.ага.А ще я ношу окуляри.Посадила зір.Прівєт кличка "ачкарік", "батан", "чотириока".В ліцеї було не соромно носити окуляри, а в інституті трохи некомфортно, але інколи я їх одягаю.Вдома хожу спокійно, так як всі знають, що така моя доля.Адже в мами поганий зір.І це мені передалось у спадок.Але мама то худенька.Їсть і не товстіє взагалі.Навпаки, за тиждень без дієт схудла на 4 кг і на 2 розміри.Клас.Мама як модель.Народила трьох дітей і лялька просто.Не те, що її Снєжка.Та я як снігова баба, така кругла, як колобок.Отака я невдаха.А ще я постійно травмуюсь.Будь то руки, ноги…Або зламаю, або вивихно, або буде забій.Клас просто.А ще я навчаюсь на платному.І за квартиру мама платить.І мені маму шкода, але я ж блядь дно, і нічого зробити не можу.Я пропонувала забрати документи, але мама нівкакую.Каже:"вчись дитино, витягнем якось".Блядь, мені соромно перед всіма. Понила, виговорилась.Я нюня

Комментарии

Зарегистрируйтесь или войдите, чтобы добавить комментарий

Новые заметки пользователя

PROSTOYKARANDASH — Птицами

39

давно не було так боляче

37

пахне кавою і розпачем

44

бережи її

43

бережи себе

40

Как-то раз, когда мне было всего 4, со мной папа играл в войнушку и притворился мёртвым. Я заплакал, и на мой крик прибежала мама. Увидев...

38

Сигарет больше нет. В кофейной банке, на дне - пыль. И если б сейчас явилась смерть, То я бы ее полюбил.