просто розбита вщент.
з чого почати і чим закінчити? На що перетворилась і як це владнати. Повернути б час назад і зупинитися, хоч на мить замислитись, що я блять роблю і добряче стукнути себе по голові аби там все стало на місця. Саша Саша, шо ти, дитино робиш. Як мені кортить все зупинити. Невдаха по життю, а сама від всіх багато хочу, треба якось жити легше, а як завжди все ускладнюю. Не звертати ні на кого уваги, і жити сама з собою у космічній гармонії. Менше ніж місяць часу буду казна де, і казна з ким. Ніби все що робитья, робиться на краще, але чорт забирай хіба з цього може вийти шось хороше? Я розбита вщент, хоч бери і збирай до купи, до купи суцільного лайна. Якщо мама навіть не береться це робити, то кому я нахуй така впала. Важко жити - шкода вмерти. З чого почати я не знаю, і чи не пізно взагалі щось змінювати. Змінити себе, напевно, єдине, що дійсно найголовніше зараз. Аби не вмерти, і витримати оце все. Самогубство кажуть дієва штука, хм.
один з найважчих періодів життя.имхо: це пізда, рєбята.