Я пам'ятаю твої капронові банти, З інших дворів окупанти зірвали і понесли. Я пам'ятаю твої заплющені очі, Обличчя долонями, хочеш я увійду тобі в сни? Поштовхом в спину – на збиті коліна, І дуй, бо пече, як будеш – то лий іще. Рани загояться, згодом – зникнуть, як плями від йоду, І дуй, бо пече, куди воно все тече? І на майбутнє – учнем мальована лютня, Усепоглинаючі будні спростують все досхочу, Бігли і вголос раділи на узбережжі дельфіни І телефонні кабіни ховали нас від дощу. І на останок – декілька грамів на рану, По серцю ніби рубанок – потрохи кров потече. Я пам'ятаю, вибач, я все пам'ятаю, І біль ніяк не зникає, я замовляю ще…