такс. зранку все почалось з того шо ми проснулись і почали збираться на конференцію. я забрала з собою наташу.
ми прийшли, я побачіла тьотю, нам сказали подождать шоб нас записали. ми сіли на такі стульчакі і обсуждали людей. прийшов дєд і рився в карманах. наташа сказала шо в нього завжди є канфєти "красний мак" і він завжди ними угощяє всіх
я - (на весь зал) оооой! шось так канфєт захотілось.. красного маку хочу..
але канфєт я так і не получіла
дальше, підійшли ми шоб реєструваться, а ззаді висіла вивіска цеї організації чі шо це такє ващє, і там були люди сфоткані, і серед людей я побачіла чувака, похожого на стасіка
я - (апять на весь зал) - оооо! це ж стас міхайлов!
наташа - оо точно
я, ната - бєз тєбя бєз тєбяя
потім ми сіли за стол шоб писать протоколи, почали заходить люди і питать в нас все
якійсь дядько - а шо це за собраніє?
наташа - віруючі.
потім почалась ця конференція, мені було скучьно, я слухала музику і рішила пофоткать все
вооот. вогнегасник. хотіла піднять його, думала над цим, але потім забула
а на першій фотці видно таріка.. потім розкажу хто це
почали вони говорить про російську мову в україні
якась тьотка - я львовская, блаблабла, я за российский язык
ще якась тьотка - я волинь і я за українську мову
наташа - а я томат.
вобщєм це продолжалось дуже довго? чого ми туда пришли? нам сказали шо буде потім тіпа фуршет, кормить нас будуть.
покі шла конференція олічька переслухала всі пісні і розмалювала листок а4 малюночками. оля і політика, це моє однозначно, ага.
а ще в мене врєалі паранойя, я чуствувала ша за мною хтось сидіть і дивиться на мене, взяла тел шоб сфоткать, і як тікі почала фоткать той дядько ззаді зашевелився, достав телефон і тіпа говорить по ньому, ага
потім прийшов дуже дуже жирний дядько якій мене роздражав своїм життям
наташа - класно мать таке пузо, він може покласти на нього рукі і це для нього як підставка
потім фуршет був, на якому всі питались шось вкрасти і занести собі дамой.бля.люди.жесть
і мене познакомили з таріком.боже
сначала він почав питать шо написано на моїй футболці
я - я тебе ненавіжу
він - еем, це..?
я - написано на футболці так
потім я говорила з своєю тьотьою і він взяв мене за руку шоб спитать яку музику я слухаю. фууу. як можна. бля. фу
я - вгадай з трьох раз зважаючі на мій зовнішній вигляд
нада же, він поняв шо я слухаю рок
потім я ушла і він ще заходивв той кабінет де ми сиділи, потім нас заставили піти наверх де він мене і наташу запрошував в "смс" але ми не понімали про шо він говорить
і да, я пабєдітєль по жизні, бо мені треба було ще й на ХОР іти. і так як центр перекритий, олічька ішла з центра до пдм пішкі. а потім з пдма до 32 пішкі. спасіба