він говорив:
" ти хвора безнадійно",
вона вірила у його слова більше,
ніж у релігійні догмати.

бажав ночі спокійної,
і вона спала краще,
ніж грудні немовлята.

він не лікував її еліксирами,
просто
двічі на день
холодно обіймав.

тоді вона втрачала всі свої орієнтири,
і навіть ім'я своє б не назвала,
якби хто запитав.

і наостанок варто сказати так:

якби винайшли ліки
від невзаємної любові,

то все-таки, як-не-як,

всі ми вже б давно були
здорові.