Франческо Петрарка итальянский поэт
О любовных сонетах
С творчесвом Петрарки я познакомилась на уроках мировой литературы еще в классе седьмом или восьмом и его сонеты сразу же привлекли моё внимание. Почему? Потому что, узнав некоторые факты из его биографии, я буквально восхитилась этим поэтом.
Но, кажется, Николай Зеров справился с этим великолепно (украинский перевод)
Ні зоряних небес мандрівні хори,
Ні вітрокрилі в морі байдаки,
Ні в полі збройних лицарів полки,
Ні звіра красного глибокі нори,
Ні вісті, що приходять через море,
Ні строф любовних точені рядки,
Ні в ароматах свіжої луки
Співання дам, що тішать наші зори,
Ніщо мого вже серця не торкне:
Свій день і сонце втратило, трудне.
I все для нього мороком укрите.
Журбою стали довгі дні мої:
Я кличу смерть, бо прагну ту зустріти,
Що був би краще не стрівав її.