Я звичайно все розумію, але це вже грань усього. Все було добре, мрії збувались і тут оце???

ноу ноу ноу, все буде добре, я вірю у фатум.

Мене підбадьорює і дуже тішить те, що підтримка людей, які живуть за 600 км і просто в інших містах, не знаючи мене, просто допомагають у вирішенні цієї проблеми, підтримують і кажуть " дівчинко заспокійся все буде гаразд, ти ж молодець" або " ничего. все будет хорошо) " або "поступиш і зустрінемося з тобою тут на місці і потім ще сміятимемось".

еххххххх, українці, ви такі українці, хоч знаходитеся не в Україні.

Я щиро люблю вас, але шкода тільки, що ми живемо не в такій "цивілізованій" Україні.

Сьогодні - ви були моєю справжньою опорою і я відчула турботу.

Я дякую за все…