Мене треба ізолювати від людей, від світу.Виселити в космос десь, аби я знову не завдала людям болі.Спочатку роблю, а тоді думаю про наслідки.І в результаті залишаюся одна.На самоті з своїми добіса песимістичними думками.Доходжу до крайності.Вбиваю нервову систему батьків, друзів і власне свою.Ненавиджу себе за свій характер.Ненавиджу себе за себе.Я роблю тільки гірше, завжди ускладнюю ситаацію, завжди роблю всім боляче.Мої емоції-мої вороги.Я сама собі ворог.Настільки соромно стало, коли образила тебе.Я не хотіла, але так вийшло.Надіюсь, я зможу виправитись.Я прикладу всі свої зусилля, аби щось змінити.Ти настільки хороший, що я навіть не заслуговую тебе в ролі друга.Що ти, а що я?Я навіть не можу розібратись в собі і своїх почуттях.І ніколи цього зробити не зможу.Як сказав обі:"дивна".Так воно є.Я не те що дивна, я дурна.Я хвора.