Соромно перед мамою.Соромно перед всіма.Я нічого не можу добитись сама.Абсолютно нічого.Навіть на державне поступити не спромоглася.А що мені заважало нормально вчитись?Знання в ліцеї давали доволі хороші, але бажання їх засвоїти не було.В голові панували зовсім інші думки і бажання.Шкода, що я тільки зараз зрозуміла, наскільки непотрібними вони були.Мамі прийдеться платити щомісяця близько тисячі+квартира+проживання і т.д.БЛЯ, В ЩО Я ВВ'ЯЗАЛАСЬ?Нафіг мені та Польща?Піду на роботу.І совість мучити не буде, і мамі легше.