Чомусь, уже 2 ніч мені не спиться.Зараз я лежу в своїй холодній постілі, п'ю чай і дослухаюсь до звуків вулиці, які доносяться з відкритого вікна.Я люблю такі безсонні ночі.Скільки фантазій в голові.От зараз я думаю про своє майбутнє ідеальне життя.Мені б хотілось, щоб все, що я надумала-здійснилось.

Також я думаю про відстань.Вона мене лякає.Відстань постійно забирає коханих для нас людей.Я боюсь і ненавиджу відстань.Тільки поряд і більше нічого!Але те, що я хочу, це тільки мої мрії, про які мені залишається думать кожну безсонну ніч.