Щоб погане не ставалось, я щаслива. Бо не життя впливає на нас, а ми на життя. Хто б не йшов, завжди є хтось хто залишається і цим доводить, що ця дружба безцінна. Цьому варто радіти і заради таких людей варто бути щасливими. Після зради повинен бути океан вірності, після брехні - щирість. І щастя насправді є в набагато ближчих, простіших і примітивніших речах..в перших теплих променях сонця після після цієї сніжної зими (всі ми були раді їм), в місцях, які навіюють найтепліші спогади, в нових відкриттях, які надихають, кожен новий день приносить щось нове, для цього потрібно просто вийти з дому, зробити те, чого раніше не робив..в очах улюбленої собаки, де бачиш точно найбільшу відданість і вірність у житті, в таких потрібних, підбадьорливих словах близького друга, які ще більше змушують любити життя..потрібно просто помічати це, бо воно прекрасне тим, що може відповісти взаємністю..якщо ти в хорошому настрої, здається, ніби весь світ посміхається разом з тобою))) Не зраджувати своїм почуттям. Хочеться сміятись - смійся, хочеться плакати - плач, але радій і дякуй життю за те, Що після цього змусить тебе посміхнутись. Якщо ти думаєш, що в твоєму житті немає причин бути щасливим, то чого б самому не випромінювати щастя? Якщо ти опинишся в темній кімнаті з багатьма людьми, хіба ти не ввімкнеш світло? Нехай ніхто інший це не зробив, але від твого вчинку стало краще і тобі самому. То чому ми чекаємо коли щастя постукає в наші двері, якщо ми самі можемо його творити?