Цілий рік я чекала цієї поїздки в німеччину. Тішила себе фотками, шмотками та удосконаленням німецької. Але вже про це можна забути. Тільки що мама сказала, що ми нікуди не їдемо, бо її сестра та що там живе їде на курорт і її не буде. Просто прекрасно. Сказати, що я пригнічена - не сказати нічого. Не буде ні фоток, ні шмоток. Не буде риби, вкусняшок. Не буде берліну, не буде катань на велосипеді з міста в місто. Мрії не збудуться. А мама тішить мене обіцянками та й все. Літо остаточно можна вважати просраним. Чого боялась, те і сталось. Але ще попереду місяць. Минулого року серпень перевершив попередні 2місяці. Саме в серпні сталось найкраще. Варто надіятись?