сьогодні я дуже умнічька, бо все встигла і всім допомогла.але нашого дєдушку не переплюне ніхто!
я гляділа дітей в тьоті і поки Катюня побігла в магаз я шукала в холодильнику лід.тут стукає хтось в двері, я повертаюсь і тут дєдуля з негром..в голові крім фрази "втф?!" більш нічого не було.та це ще не всее.
дєдушка просив, щоб я відкрила двері, але я клєєла з себе дурочку, яка не могла повернути ключа в замку.словом-ділом, дурочку включити так і не вийшло.
тут дедушка каже до цього тіпулі:"присажуйся, я тобі зараз кампота дам і їсти зроблю". в цей ж момент заходить Катя і з ахуєвшим взглядом дивиться на мене. а я стою підперши холодильник і не звожу очей з цього негра, який сидить в хаті, як царь.
ми виходим з кухні і починаєм дико ржати.пішли в зал, я дзвоню мамі і жодного нормального слова крім "мааам" сказати не можу. тут думаю, може Катя скаже щось путнє.але ж ні.ми ржали як коні.потім дєдушка прийшов в кімнату і каже, що везе цього нєгра додому на 40.
ми пожаліли що не сфоткали його, але те, що цей тіп корєш дедушкі ми поняли лише після того, як дєдушка розказав історію їхнього знайомства.
діло було так:"я вже закривав двері квартири, коли чую хтось спускається з ступєньок.я дивлюсь стоїть негр.я спитав шо він хоче, а той каже:"де тут є магазин, щоб попити купити" ну я довго не думаючи кажу йому:"я зараз їду до внуків, хоч поїдеш зі мною, я тебе покормлю, а потім назад привезу?" і той погодився "
від цей пред-історії ми ще більше розсміялися.
потім ми сиділи без діла і тут приїхав Макс, який погодився завезти мене додому.ну вобщем додому він мене завіз, але гуляти з собою не взяв.словом-поморозився.сказав, що я неповнолітня..а головне те, що дівулі, які сиділи ззаду мене НА ЦІЛИЙ РІК МЕНШІ ЗА МЕНЕ!!!!!!!!!блядь.от і де справедливість?!
але ця справедливість мені до сракиииииииии^^
день сьогодні надзвичайно хороший, на змаганнях була, на тренування встигла, негра бачила, малалєтка для брата яка була така і залишилася.
не ми такі, це жизнь, Вася ;)