Збирай мої поцілунки, мов зорі,
В найближчу до серця шухляду,
Обіймами сни вкривай кольорові,
І вір нездійсненному чуду.

Нехай між нами кілометри і милі,
Я в морі чужому знайду твої хвилі,
Нехай розділяють нас весни і зливи,
Я вірю тільки у серця приливи.

Збирай мої поцілунки, мов зорі,
В найближчу до серця шухляду,
Я виживу у найглибшому морі,
Морську перебуду хворобу.

© Наталя Вітер