І не важливо, що я прокинулась о шостій ранку, проспала, і поїхала залєпком, зате наїлась абрикосів і персиків, відвідала нове місто, сходили з мамою в місцевий "чікен хат", здали документи і поїхали додому.Ну і ще забрали диски в Іри, сиділа, дивилась, плакаааала.Блін, сльози струмками лились з очей.Згадувала всі моменти, проведені з моїм 11-в, найріднішим класом в житті-і так хотілось хоч на пару днів ще повернутись в ліцей.Але це неможливо.Тому і ревіла(