Вам колись доводилось давити свої емоції? Я відчуваю себе беземоційною. Хоча ніби щаслива, але ніяк це не проявляю. Я ладна кричати, що все добре, але не можу.
" Я забарала телефон, він мені подобається і я щаслива, але виразити це ніяк не можу"-, пам.ятаєш ці свої слова? Тепер вони стосуються і мене.
Це був ліричний відступ. Я не знала як правильно почати пост. Але до цієї теми я ще повернусь.
І так в суботу я поїхала в село. На той час за вихідні сталось багато чого неприємного. Коротко кажучи мама полазила по моїх соц.мережах, начиталась до шокового стану. Ну що ж, з ким не буває. Я тепер обережніжа і це змусило мене трішки мінятись. Потрібно жити в соц.мережах нормально, щоб потім не було шкода маму за прочитане.
Всі дні я була в оточенні свого тата. Насправді задоволення це ніякого не приносило. Була натяжна атмосфера. Як і завжди. Я просто мусила всі дні проводити з ним. Я взагалі приїхала в село за телефоном, за новеньким телефоном ^^Тепер я кльова, єап, хахахаха)
Я щаслива що я в Луцьку. Тут моє все і всі. Тут ванна і забитий холодильник. Тут мій коте: 33
Напишу в пост декілька заміток з телефону.
"10.07.2013р. ср., 22:45
Сьогодні я познайомилась з людиною, яка увійшла до мого списку найкращих людей, яких я знаю. Це друг тата - дядько Ігор. У ньому поєднуються всі чудові якості: відмінне почуття гумору, розуміння, віра в найкраще та чудовий батько своїх дітей. По правді я заздрю його дочками. Тато у них ідеальний. Це все не описати, не описати як я в захваті від нього. В мого тата чудові друзі. І я напевно дійсно ще щогось не розумію в цьому житті, бо в голові не вкладається думка, що мій тато срань, а друзі у нього прекрасні. Тато помітив, що його д.Ігор мені сподобався, а я помітила як не сподобалось це татові. Спілкуватись з його другом були куди приємніше, ніж бути в оточенні мого тата. З ним було напряжно. А з д. Ігорем я вмирала зо сміху від його жартів, приколів і розповідей. Я плакала від його розуміння і піклування про мене. Ми були знайомі з ним один день і я вперше провела чудово день в будинку "батька". Я дуже б хотіла з ним ще раз зустрітись.
Пишучи це я згадую про все, що говорилось і відбувалось між нами за 1 день і на очі знову сльози. Який ж він неймовірний. Я під враженням.
"Если будешь мечтать то все будет так как ты захочешь. Главное знать чего ти хочешь и мечтать только об этом. Поверь пройдёт время и ты встретишь нужных людей "
" Молодёжь доверяет всем кроми родителей. Но это со временем измениться""
Ось з такою чудовою людиною я познайомилась.
Я б напевно вбабахала ще стільки ж скільки написала, але вже зникло бажання. Можливо ввечері.
Я повернулась.
Всім добра: 3