Щастя – це коли заходиш до книгарні
і там не тільки твої думки на прилавку,
але й оточення радить іншим тебе читати.
Щастя – якщо жодне слово не звучить марно,
якщо воно тільки на краще змінює тишу.
Щастя – це коли все, що ти в горі й радості пишеш
для когось як сповідь, істина, Альма-матер.
Щастя – коли хтось солодко спить під серцем,
коли ти цілуєш крихітну ніжку
і кожен
перехожий у захваті скаже « як вона схожа на маму!»
Щастя – це коли поряд з тобою затишок й спокій
огортають
цю невимовну, одухотворену ніжність, наче пергамент.
Щастя – прокидатись «для» й «заради»,
куштувати на повні груди сироп з весняного неба.
Щастя – коли ніхто за життя тебе не покинув
й у найважчу мить не зрадив.
Коли у тобі є сенс, користь, потреба.
Щастя – це коли безсоння твоя єдина вада.