було літо, літо 2013, яке порівняно з попереднім нічим не радувало.
кожен вечір - ностальгія за тим літом, за тими днями і ночами на Світязі, за табором, за вечірніми прогулянками біля озера.
зараз лише Луцьк, місто, в якому не можна провести літо, як хочеться.
вже липень, і через 8 днів моя дата. не передати словами, як я не хочу, щоб наступив цей день.
власне чому я згадала за Світязь.
саме 9.07.12 в 5:50 ми їхали туди.
якось дивно, що я пам'ятаю цю дату.
все б віддала аби ще раз провести такий тиждень з вами.
цього року так склалось, що нам не виходить всім там відпочити.
добре, що в нас вже був такий шанс і ми справді задоволені.
понеділок
згадати лише, як я нила коли ми приїхали туди, бо мені було важко нести речі.
добра Маша допомогла мені їх донести.
вівторок
цей день був дуже жахливим.
я навіть тоді в телефоні відмітила цей день.
хтось плакав, а хтось розважався.
середа
ми відпочивали, як завжди.
хтось нив, що хоче побути в кімнаті, але в результаті всі пішли тусити)
четвер
до нас приїхала Аня
ну що з цього дня і почались всі пригоди.
загублений ключ, вибите вікно, і всі тусять в нашій кімнаті.
а Маша збирається на гряду)
п'ятниця
тоді я була зла, бо збудили мене зранку.
всім було погано, а ввечері ми знову гуляли, хтось плакав, хтось знайомився, а хтось пішов в палатку на шашликі, ахах
субота
все відбувалось з такою швидкістю, що я не встигала за зміною подій.
бісєдка і люди, якіх я вперше бачу.
хтось хотів поговорити, хтось збирав речі і їхав на гряду знову, да Маш?
неділя
це був останній день і остання ніч на Світязі.
і я не пам'ятаю нічого, але було справді добре з вами.
літо2012 назавжди♥