Вчьора говорили з Ксюхой про те, шо мені скоро 20 років і тіпа це стрьомно, бо я якось не дуже хочу того віку, і тут вона сказала таку розумну вєщь, яка добре так закарбувалась в моїй памяті, вона каже: " ото ще прикінь тобі прожить ще дві з половиной відліку такого ж часу". Мені стало стрьомно, бо це фігня, шо то є? Це капля в морі, того часу і так якось мало і жизнь стікає як вода в раковину. І на якесь мгновєнія я подумала, а може то почать цінить жизнь?