Усе змінилось. Я, неначе, перебралась із одного світу - в інший.
Не ті люди, не ті почуття, не та ситуація, не я.
Стала більш самостійною та дорослою. Водночас, нудною та егоїстичнішою, зкутішою і божевільною. Не розумію: хто я?
Сьогодні, на зупинці, Вова запитав мене:
" - Ти когось ненавидиш? "
" - Ні "
" - І себе любиш? "
" - Ні".
Дивно, але я просто не знала, хто я взагалі, і чи гідна любові, власної. Мені стає дедалі важче. Відбилась від людства, і навіть не гуляю. Та й часу немає.
У мене зараз є мета, котру я повинна досягнути. Доля мені подарила компанію незвичайних людей, які схожі на мене.
Так простіше.
Але я б рада повернусь у попередній Всесвіт.
Цей - надто важкий для мене.
я божевільна для нього.