Замість того, аби вчити біологію, сижу і думаю, що робити далі.Як все повернути.І нічого розумного в голову не приходить.Всі кажуть:забий, воно того не варте.Ні, варте.Ще й як варте.Мені це потрібно.Він потрібний.Більше, ніж хтось інший коли-небудь.Таке почуття вперше. І мабуть надовго.Може взагалі на все життя залишусь однолюбом?Ну да, мабуть так і буде.Хоча мені тільки 17, а я вже таке планую.Може це зараз так здається, а може так і буде.Не знаю.Не можна змінити те, що змінив час.Буде видно.