Найбільш за все не хочеться тебе втрачати.Але своїми необдуманими діями/словами я цьому і сприяю.Завжди все псую, а потім нию, чого все не так, як хочеться?Характер добіса тупий, і все в сракотєнь.Виснажує це все.Радує те, що завтра останнє ЗНО, яке я завалю, бо взагалі не готуюсь.Надіюсь сьогодні я дещо повторю, завтра буде кінець хоч чомусь.Але якось взагалі не хочеться, аби ми переставали спілкуватись.Це найгірше, що зараз може трапитись.Мені потрібне спілкування з тобою, та нав'язуватись нема бажання.Але я розумію, що той випадок, можливо, був ще однією причиною, аби не спілкуватись.Не хотілось, аби це виявилось правдою.Віта казала, що ти робиш мене щасливою.Вона права.Але все змінилось.І напевно назавжди.