Замість розуміння - пустота. Замість дружби - спогади й слова. Колись були близькими.. Колись.. Скільки ж тримається за цим “колись”.. Легше забути, сказавши, що ніколи нічого не було. Легше видалити номер з швидкого набору, замість того, щоб дзвонити. Легше сказати, що все добре, замість поясненнь. Охопивши панічною прохолодою закриваєш очі.. Ми більше довіряємо собі. А чи завжди правдою являється наша довіра?