Поки ти вариш собі гірку каву зранку,
Я малюю до болі знайомі руки,
Пишу комусь листи розміром в дві простині,
А ще тільки прослухано кілька віршів Олійника після розлуки.
Я відкриваюсь не кожному, хто попросить.
І(до біса) щиро посміхаюсь.
І день, як та хлорована вода,
Крізь пальці непомітно протікає.