12 июня 2013 года в12.06.2013 11:41 0 0 10 1

Дякую тобі за поїзд в Нікуди. Це не фізична біль, я просто вдарилась душею. Тепер на ній синці і гематоми. Давай, скажи, що я ніколи не була твоєю. Тобою досить важко дихати вночі, І зовсім неможливо засинати зранку, коли під звичний похоронний марш, Мої надії помирають на трухлявім гарну.

Комментарии

Зарегистрируйтесь или войдите, чтобы добавить комментарий

Новые заметки пользователя

PROSTOYKARANDASH — Птицами

38

давно не було так боляче

36

пахне кавою і розпачем

41

бережи її

42

бережи себе

38

Как-то раз, когда мне было всего 4, со мной папа играл в войнушку и притворился мёртвым. Я заплакал, и на мой крик прибежала мама. Увидев...

37

Сигарет больше нет. В кофейной банке, на дне - пыль. И если б сейчас явилась смерть, То я бы ее полюбил.