.

Я і досі не можу усвідомити і повірити в те, що я більше не навчаюсь в ліцеї. Здається,1 вересня як завжди з купою речею поїду в гуртожиток.А потім ми з Вітою і Надьою поїдемо на піцу.Але не поїдемо.Ми вже не ліцеїсти.Гуртожиток для нас закритий назавжди.І ліцей закритий. Хіба, що мене чекають там як гостя.Та й не факт, що чекають.Я ж не була ні відмінницею, ні якою призеркою.Просто учениця 11-в.Хоча, Олена Гришорівна може чекає, бо я їй вірші писала на конкурси. Але я поїду в ліцей, там мене точно чекає Ніка і Нігєр. От сижу, і думаю, як я буду вчитись десь в медичному(якщо поступлю). Сумніваюсь, що в мене буде час знімати упороті відео і фоткатись в туалеті.І часу не буде, і не буде з ким.Не думаю, що знайдуться люди, такі ж божевільні, як 38-ма.Якби хтось побачив ці відео-мене б точно в психлікарню відправили, або покрутили б пальцем біля скронь.І якось сумно стає, коли розумію, що ці відео були останніми упоротими відео в моєму житті.Всьо, час дорослішати.