все це почалось ще вчора, коли я купила воду, вона мені була жахлива весь час і того осталось її багато і принесла я її в тєхнікум
після першої пари ми пішли в їдальню по каву, потім достали воду і здирали етікєтку як завжди. потім я носила цю воду на етікетці і питала в всіх:"чи не бажаєте ви водиченьки? "
і зузтріли ми шефа. не помню чі писала про нього(це той шо карочє нам клубніку давав), агромний жирний дядько. сказав шо не хоче водиченьки і спитав чі ми не хочем піти в подзємєльє подивиться як там, ми пішли, потім зашли в якусь комнату, він позвав якогось чувака. цей чувак сказав перш шо знає настю, потім сказав шо бачів нас десь і блаблабла. шеф почав говорить шо не випустить нас звідси і карочє якшо ми будем кричять то ніхто не почує бо він включів якусь хєрню шо ріже чі ламає. потім я спитала чьо вікна так закриті, він сказав це все спіцально шоб жертви не могли втікти. а нам рєально не було куди втікать бо спереду двері були то там тупік, збоку цей чувак стоїть а ззаді шеф і його ващє обойти не можна. настя сказала достать оружиє, потім я брала ключ такій агромний, цей шеф спочатку сказав шо вибирає мене, я втікла назад трохі, потім шось напав на настю, я вибігла з комнати шоб позвать на помощь аахаххаха, за мною пішов цей чувак, я карочє не змогла відкрить двері ті шо на виход, чую там настя шось зве, чувак відкрив мені двері, я вернулась по настю і ми вилізли.
пішов цей чувак з нами
- шось хочу курить.
- кури.
- ходіть в курілку.
- нє, сам іди.
- шось не хочу вас покідать.
- шось ми тебе хочем покінуть.
і пішли потім. і карочє на кожній перерві до нас підходить
- шо ви тут сидите?
- просто
- (до насті) ти живеш в гуртожитку?
- нє
- а де?
- в Рівному
- та ти капітан ачєвідность
(фуу я подумала на цьому моменті шо ненавиджу його)
потім відійшов, знов прийшов
чувак: шо ви? щє сидите?
я: нє.
потім карочє я говорила постійно фу і шось
- фу розсипається на порох
- шо?
- фу яка юбка
- шо?
- фу якісь однакові вчітелі
- шооо???
настя: ми просто тікі понімаєм друг друга
карочє фууууууууууу! як можна такє не понять?
чіпав настіні волоси, потім мій браслєт крутив
я: фу
він: шо ти фукаєш(і щє так з улибкою) (і пихав в руку після цих слів)
фуууу да чювачіщє! ти знаєш нас 10 хв і вже мені крутиш браслєт? да іди ти нахуй.
а шо ми потім з водичєнькі зробили, фуу щяс фоткі скіну.