Ці ваші пости про Останні Дзвоники так нагнітають, чесно.

Сумно якось, ще ніби того року випускниками були ми, а на даний момент - вже майже закінчили перший курс своїх університетів..
Дивно так, швидко правда?
У ВАС БУДЕ НАЙКРАЩЕ ЛІТО, АЛЕ ЗРОЗУМІЄТЕ ВИ ЦЕ ТІЛЬКИ ДЕСЬ В СЕРЕДИНІ ОСЕНІ. ПІСЛЯ НЬОГО - ВСЕ ЗМІНИТЬСЯ, АБО ВЖЕ Й ЧЕРЕЗ ТИЖДЕНЬ-ДВА В КОГОСЬ БУДЕ ВСЕ НЕ ТАК ЯК РАНІШЕ.
ВІТАЮ ВАС, ЯК ВІТАЛИ НАС У ТРАВНІ 2012-ГО, ХОЧА НЕ ЗНАЮ З ЧИМ?
З ЧИМ ТУТ ВІТАТИ??? ХІБА СВЯТО ТЕ, ЩО ЗАКІНЧИЛАСЬ ШКОЛА, ЦІ БЕЗТУРБОТНІ БУДНІ? ХІБА СВЯТО ТЕ, ЩО ЧАС ПРОЛІТАТИМЕ ЩЕ ЩВИДШЕ?..
Знаєте, вже пройшов рік, а я ще досі не вірю що тоді 11-12 травня того року це був кінець..
Але єдине скажу ще: НЕ БІЙТЕСЬ ЗМІН! ВОНИ ЗЛАМАЮТЬ ВСІ ЗАМКИ ВАШОГО ЖИТТЯ, УВІРВУТЬСЯ МИТТЮ, ПРОТЕ ТОДІ, КОЛИ ЦЕ БУДЕ НАЙНЕОБХІДНІШЕ!

Я, мабуть, сумувала би кожного дня без школи, знаходившись і далі з однокласниками, тому я рада, що того літа все так кардинально змінилось, це все не так важко, коли є менше часу, щоб згадати.
Я не скажу, що не скучила за вами, адже рідше бачу. Навпаки, дуже. Особливо зараз. Страшенна ностальгія, бо всього навсього ще тієї весни було все інакше.
(11-А,2012:3)