ходили гулять сьогодні. так як я завжди жду настю з радіоном то тепер получається якось так шо завжди я тепер запізнююсь
настя: коли ти виходиш?
я: щяс поїм і вийду
настя: от уродіна
я: я шо винна шо щяс маю їсти?
настя: да винна!
і карочє всяка барада, звонять, угражають мені, аруть на мене

приїхала я до них і в мене був жахливий настрій, я була зла якась, радіон казав шо в мене пмс а це потім оказалось все ізза кєдів. мама мені перевязала шнуркі і мені було дуже неудобно ходить. совєт: НІКОЛИ В ЖИЗНІ НЕ РОЗРІШАЙТЕ МАМІ ТОРКАТЬСЯ ДО ВАШИХ КЄДІВ.

пішли в Сальвадор Далі так як там мала виступать Саша Комісарова, позбиралось багато народу, за нашим столом біля мене сидів Руслан(той шо з Сашой там шурить мурить) він дивний афігеть просто. ми сиділи дуже жахливо, радіон налив мені воск на руку, я його вилила на стол, все стало жирне, немогли витерти, позакривали все і питались витерти салфєтками-непомогло, рукі чєсались від цього воска, арали коли Саша співала, бились "картою кальяна" і всяке. ну це ж ми

як закінчилось все ми пішли в аміго, потім в фуршет і сиділи на златі знизу
фуу запомнила тікі історії про життя з шкурою на пальці.фу

а ще всі здивувались шо завтра в тєхнікум