В моїх думках крутяться постійнно пару імен. Я всі ці ідеали людей змістила в один, я вже не пам*ятаю, що особливого в тій чи іншій людині. Вони всі для мене однакові - тварюки. Які виїдають мені душу і жадно поїдають нутрощі. Із-за них я черства, жорстока і гнила з середини. Ці ідеали рушать всі думки і надії на прекрасне майбутнє, та і в загалом - теперішнє. Я просто лишилась без них, без цих людей і без запоруки на щаста та удачі. Лишилась як в казці із розбитим коритом.Можливо, це все і на краще, а можливо і ні. Але в будь-якому випадку вся сила, весь героїзм і щастя знаходиться в моїй дешевій і продажній душі, засипаній величезною кучею брухту, непотрібу і болотом.