сьогодні просто афігенна погода для останнього звоника, не так лі?

зранку встала дуже пізно, не спішила збираться і всеодно встигла все зробить, потім лєра позвонила і ми йшли двоє

приїхала, шукаю де стать шоб ждать настю
іду до якогось банка, там кот сидить
я: вибачте будь ласка можна я тут стану?
кіт: мяяу
я: дякую

потім приїхала настя і ми йшли як мокрі куріци в тєхнікум, фу

зустріли вчітеля
він: на часи дивитесь, пацифісткі?

на парі шось там постоянно
вчітель: конспєкти доставайте, пацифісткі; пишіть, пацифісткі; блаблабла пацифісткі
я кароче розозлилась
я: ви знаєте хто такі пацифісти?
він: да
я: тоїсть ви понімаєте в чому заключається їхня суть?
він: да
я: ми говорим шо ненавидим життя а ви нас називаєте пацифістками?
він: ви шо? а чого ви гов.. ну вибачте, забираю свої лова назад, ви не пацифісткі, а хто ви?
і карочє началось, довго говорили про все, група сиділа і слухала
почали говорить про пацифістів і закінчили на релігії

мені сподобалось

- є такі як ви і є нормальні прості люди, і нас більше
- нас тоже стає більше
- не думаю
- багато хто розчаровується в житті