А знаєш, я все ще пам’ятаю
Запах твоїх парфумів
І блиск безмежно красивих
Блакитних очей
Напевно, я все ще трішечки
За тобою сумую
І десь зліва у грудях
Щось досі несамовито пече

А знаєш, я все ще пам’ятаю
Солодкий смак твоїх поцілунків
Відчуваю на собі
Ніжний дотик твоєї руки
Я досі бережу листи твої
І подарунки
І збережу маленьку частинку
Тебе у собі назавжди

Знаєш я все ще пам’ятаю
Твоє, до мурашок, «маленька»
Я, здається, і досі
Твій біль у собі відчуваю
Фізично ти близько
Та душею занадто далеко
Без тебе боляче й сумно
Та я потихеньку звикаю

Я люблю перебирати у пам’яті
усі пережиті разом моменти
І забуті тобою речі розбирати
А потім знову складати
Пам’ятаєш, ти подарував мені
Серце і одну із планет на небі?
Та йдучи назавжди
Чи не схотів а чи просто
забув подарунки забрати…

© Анастасия Вертинская