бо відбитки твоїx підошв на кожній вулиці стали декораціями наших спільних вистав. бо бездомні думки і згадки про тебе боязливо виглядають з кожного закутка і рвуться в теплі обійми мого розуму. бо любові, народженої цим містом не існує поза ним. бо відсутність твого дихання призводить до втрати містом пульсації.
бо всі дороги стануть закритими для мене, бо кожна з них кричить, що їй самотньо, бо кожна з них не уявляє себе за межами простору, що розрісся з однієї краплі - дотику наших рук.
