10 мая 2013 года в10.05.2013 23:23 0 0 10 1

Але є одне “але”.

Минув, здається, рівно місяць…
Щось, наче годинник, зупинилось в мені
і час більше не йде.
Я не голився, не спав, не їв, не знаходив собі місця,
став відлюдником серед людей.

Скрипить кватирка у вікні навпроти,
небо схоже на велетенський вдумливий стяг.
Хто ж ця пташка в моїх обіймах на фото?
Ставлю платівку, а на ній сум і уривчасте серцебиття.

Гордість завжди кидає сумнівам беззаперечний виклик,
я свідомо не зачиняв дверей, бо у розпачі
геть від байдужості й докорів йшов.
Головне,
ніколи не плутай любов і те, коли до тебе просто звикли.

Комментарии

Зарегистрируйтесь или войдите, чтобы добавить комментарий

Новые заметки пользователя

SLEDKOMET13 — Search and Destroy

2

Если моё отсутствие ничего не меняет в вашей жизни, то моё присутствие бессмысленно.

2

пам*ятаю як плакала під це 19.06.12

— Стоишь на берегу и чувствуешь солёный запах ветра, что веет с моря. И веришь, что свободен ты, и жизнь лишь началась. И губы жжет подру...

2

Давним давно я вже не твоє все, і ні каплі більше

1

Побула Юля в вінниці один день, покалічилась і знову вертаюсь додому з таточком в машині))

1

GorDen – Дорогая М.

2

Часом буває так, що в магазині ти хочеш крикнути "ну в чому я винна?". Тебе окидають розуміючим оком. дуже болить, хоча й ненароком! ...