Ну про це навєрно кожна людина задумується, про свою смерть і про те коли її життя закінчиться. Я не виключення, я так само стикаюсь з такіми мислями. Якшо говорить про думкі суїциду, то це не до мене я такім не страдаю, я канєшно не довольна своїм життям, але мозгів хватає, шоб ігнорувать такі ідєї. В підлітковому возрасті задумувалась, придумувала способи, але слава Богу, виросла з того брєда. А вобщє самої смерті я не дуже боюсь, бо це те шо палюбом з кожним станеться, і іноді мені здається шо довго я не проживу, а іноді я себе просто придставляю старушкой з купой внуків і мічьтаю про те, шо умру на своєму ложі в дуже багато років. Ну якось так карочє.