колись я любила alfaro, коли було кому казати мур, і чути у відповідь для самый важных дураков и дур. Може ти і правий, друже мій, що любов є :) Звідки ж мені знати з тими місяцями. Перелічити на пальцях не мудаків. Зате поговорили, легше таки стало. Що мені залишається?, запити холодною водою з тим, сам знаєш з ким. Хто ж як не я сама все зіпсую? Просто дивно, що не проходить, аж смішно, так смішно, що плакати хочеться. Може це і кльово проводити добре час дуже довго, ну наприклад все життя. Може таке і є, хто знає, може і без звичок.