Довіра - дуже крихка річ. Це слова з рисового паперу, які ніколи не кидають на вітер. Це обійми, заради яких варто повертатись додому. Це опівнічні розмови, що починаються поцілунками за вушком і питанням:"ти ж не спиш?". Це впійманий погляд, щира посмішка, струм у повітрі від суперечок. Проте, скільки б ти не дбала про свого "лева" - пам'ятай(як досвідчений дресирувальник), що завжди слід тримати у столі заряджений револьвер.