Сум приходить в твій дім,
двері відмикаючи власним ключем.
Байдужість засинає у твоєму ліжку,
перетягуючи на себе ковдру.
Ти лякливо тримаєш його долоню,
ану ж втече…
Цей самозакоханий, чванливий бовдур.

Гнів найвідданіший твій фан,
переслідує тишею…
Свідомість затиснута у лещатах ночі.
Що нам залишилось? Тільки графа
«Сімейний стан», у якій можна ставити прочерк.

Досить терпіти. Дай ляпаса правдою і отям,
твою любов він об власне взуття витер.
А ти так і залишишся однією з тих, яку все життя
обводить навколо пальця проста чоловіча хитрість.