Наче метеорит ти впадеш на підлогу не відчувши що хтось не витер вологу хтось навмисне приносить горе у житті цьому безкрайньому морі… ти привязаний до нього болісним шнуром а він навмисне ховає душу від тебе за муром і годує тебе пустими словами і відштовхує поки ти спиш ногами він не чекатиме поки ти прийдеш він не бачитиме як підійдеш він сам заварить чаю і не скаже тобі" скучаю " а ти наївно чекаєш поради а потім шукатимеш в ньому таки ж розради навіть тоді коли він віткне ножа нахабно а ти дивитимешся йому в очі безпорадно він повернеться до тебе спиною а ти скажеш "кохаю " ледь підвівши вгору рукою