Вирішила обновити блог, який не вела вже десь півроку. А все через один момент. Якщо я його не напишу, то я його забуду. А якщо я його забуду, буде дуже прикро. А писати більше немає де. На самері не можу не відновитися, ні зареєструватися. Що за несправедливість. Ну так ось….

Мені снився сон. Дивний такий… Що те значить, уявлення не маю… До того ж, сон про любов мені вже снився. Трохи іший, але почуття були ті самі…

Мені снилося, що мене люблять! Він подарував мені квіти, Він пісню присвятив навіть. Ми ходили не криючись не перед ким. Він тримав мене за руку. Після отриманих квітів, я дуже хотіла Йому подякувати, але не змогла.

У нас були дуже ніжні, роматичні стосунки. Ми не цілувалися ще. Я думала, що варто його ще й обняти за все це.

Це було так мило, так ніжно…. Ааааа… що це за сни? Мені приснилося кохання, кохання, якого в мене немає. Але в мене й без нього все чудово.

Знов найпарадоксальніше те, що ця людина у принципі не моя. Ну, спілкуємося часто, але це нічого не означає! В реальному житті він мене не любить, я його - також.

Хоча, … мені так не хотілося прокидатися. Хотілося прожити все життя в цьому сні. Бо я й думала, що все реально. Не тільки зображення, а й відчуття дотику, а ще й почуття….

Якщо я б залишалася в тому сні, я була б найщасливіша!

—Lastivka про своє життя в снах

—ніч з 15 на 16 квітня