як важко назавжди проощатись з людиною! Ще й з тою, з якою стільки спогадів! Хочеться плакати, але не від того, що сумую, а від того, що все пройшло! І більш нічого не повториться! Так звикали одне до одного і в один момент розрушили! Нажаль, а може й на щастя!
Уступаю тобі місце, Даш!
Дарогу маладим…