Я справді вірила в те, що мені говорять неправду! Але виявилось, що ні! Говорили правду. Я надіялась. Мріяла. Чекала. А ти, ти просто ходила всім розказувала і розказуєш надалі, яка я погана. Мені глибоко всерівно, але як не як 8 років. Я сиділа з тобою, вірила тобі. А це все виявилось просто на публіку? Я хоч і в деякі моменти ненавиділа тебе, але я завжди готова була тебе підтримати.Завжди. І ти це розуміла, але використовувала мене, як іграшку. Цей дзвінок, навіть два дзвінка змінили все ! Я повірила їм, а не тобі. Якимсь 3 рокам, а не 8. Просто втратила довіру. Що я тобі такого паганого зробила? Зрозумій, я не думала, що ти можеш бути такою. Навіщо ж тобі були ці всі "я люблю тебе" навіть наші "обійми мене…". Пусті слова? І в мене зараз справдлі пусто. Навіть хлопці від тебе такого не очікували. Від них я справді отримала підтримку, хоч і по телефону, але як не таку як від тебе. Ці всі твої "ятл" такіж пусті, як і я зараз. Просто я не можу виразити те, що зараз відчуваю. Нажаль, але для тебе можливо й на щастя. Коли мені недобре, ти напевно там радієш. Більш всьо так, раз ти таке говориш про мене. Я мовчу про інших. Як ти можеш бути такою? Па ка. 8років
На годиннику 00:01,
Порожні очі дивляться в стелю.
Приходять думки,
Від яких ламаються кістки.
І з очей виступають сльози.
