Як я за тобою сумую. Мої почуття нікому не зрозуміти. Коли ми з тобою розмовляєм, ти завжди намагаєшся влучіти в саме болюче мені місце своїми словами і в тебе це гарно виходить, хлопчє, і я тебе з цим вітаю! Ти ніколи не зрозумумієш як зараз мені боляче просто бачіти тебе, дивитись тобі в очі, ловити на собі твій погляд. Здавалося б це навпакі приємно має бути для мене, адже бачіти людину яку ти любиш це саме приємно що можу бути, але для мене це не так. Я дивлюсь на тебе і в мене між очіма пропливає все спільне що між нами було, ці переписки і смс, ці дурні короткі розмови, як ти мене обіймав і той короткій, але аж до мурашок поцілунок, і наше спільне фото я дивлюсь на нього і в мене сльози на очах. Якісь такі вже ми з тобою діти, які не розуміються в житті. Я знаю я тобі подобаюсь, але цього мало. Ну ти зрозумій я тебе соромлюсь.Це мабудь самий головний мій мінусю.Але я обіцяю якщо ти мені дасиш хочь якісь шанси, то я виправлюсь! Мені треба більше чясу проводити з тобою, це дасть мені більше впевненості в собі! Ехх як жаль що це все я неможе тобі сказати в очі, або хочяби просто написат.