Дощ. Здається, вулиці їм пропахлися. Так солодко і сумно згадувати літо, що вже навіки залишиться не більш ніж минулим. Літо…ніч довжиною в три місяці. Маленькі першокласнички, у яких портфелі більші ніж вони самі ще з охотою йдуть до школи.Через декілька років, це бажання зникне. А з`явиться знов лише у випускному класі. Коли буде час прощань і моментів, які більш ніколи не повторяться. Скоро почне жовтіти листя, а згодом і зовсім зникне і залишаться лише пусті і лякаючі в темну пору доби гілки. На дворі стане мало людей і всі поступово почнуть готуватись до холоду. В кав`ярнях зросте попит на гарячий чай і глінтвейн. Це - холод. Це - осінь. І все тут.