Дивна штука життя… В який вже раз повторюю собі цю фразу пишучи наступний пост…

Завжди над цим задумувалася, але так і не змогла знайти відповіді на питання - чому ми віддаляємось коли життєві дороги розбігаються у різні сторони? Чому ми ускладнюємо собі життя?….воно і так складне

Ти ж лишаєшся собою і він(вона) вроді не змінюється, у вас стільки ж спільного, стільки ж хорошого чи поганого… Але чомуь в одну мить люди стають настільки чужими… Чому щось хороше інколи так швидко зникає і розбивається з втратою і болем.

Незнаю… Судячи по собі я напевно б відповіла, що це внутрішні страхи, спогади і біль… Це те що кричить не пиши, не роби, не говори, не думай, бо буде знову боляче, бо почуватимешся ніяково, бо знову голова буде забита думками, яким немає вже у серці місця… Напевно це все-таки внутрішній страх, що ми зробили щось не так, чи ще можемо щось зробити що ще більше зашкодить, засмутить, розібє те що і так уже розбито…

Знаєте сама ж така!!!!! І вродіби людина не пропала. Але не пишу, не думаю, стараюсь не зустрічати… Бо боюсь… Страх щось сказати чи зробити не те…Як же це було просто колись, одне листування, переїхав у інше місто і просто загубився) … А тепер цей інтернет усюди і всі все про тебе знають!… І ця мовчанка, яка інколи нависає просто виїдає тебе з середини… Раніше хоч міг через пару Років зявитись і сказати що адрес загубився, чи поштар Не доніс листа, чи ще щось але вигадати)). А тепер… Двоє людей по обидвох боках мережевого дроту, які розівчились спілкуватись… У яких є стільки всього чим можна поділитись, які не змінились, вони ті ж самі які зустрілись, познайомились, подружилися, полюбили… І водночас такі тепер чужі… Кожен зі своїми страхами і переживаннями, які не дають заговорити…

Дивна штука людина) … Згадує лише погані моменти у свому житті, даючи поживу для страхів і переживань, забувши що було не усе так погано…

Ви знаєте можна не говорити і роками, просто інколи так хочеться розуміти, що та людина на тому кінці дроту знає що ти тут, ти нікуди не зник, що якщо буде дуже боляче чи просто захочеться поговорити то ти завжди тут, завжди радий висухати, зрозуміти, підтримати чи допомогти…